Іван Котляревський – основоположник
української літератури
(9 вересня 1769 – 10 листопада 1838)
Так
Котляревський у щасливий час
Вкраїнським
словом розпочав співати,
І спів той
виглядав на жарт не раз.
Та був у нім
завдаток сил багатий,
І огник, ним засвічений,
не згас,
А разгорівсь,
щоб всіх нас огрівати...
Іван Франко
"Батько" нової
української літератури – поет, драматург, громадський діяч, один з ідеологів
просвітництва в Україні Іван Петрович Котляревський народився в Полтаві. Тут зростав, навчався
в семінарії, звідси пішов служити до війська, по відставці сюди ж повернувся.
Тут же знайшов для себе справу, яка цілком відповідала його природним нахилам
та уподобанням. 25 років займав посаду наглядача Будинку виховання дітей бідних
дворян, поєднуючи у вихованні батьківську ласку з розумною вимогливістю та
строгістю. А головне – тут, у Полтаві, він став відомим письменником.
Три твори, як три віхи – "Енеїда", "Наталка
Полтавка", "Москаль-чарівник", – ними він вибудував цілу імперію України
з її старосвітським побутом, домостроєм та державоустроєм, її міфами й
легендами, її моральними кредо і табу. Ці твори на противагу староукраїнській
писемній мові були написані на основі живого усного мовлення народу і започаткували
новий етап формування літературної мови.
Завдяки своїй творчості
Іван Петрович Котляревський став помітною постаттю не тільки на Полтавщині і в
Україні, але і в усьому літературному світі. Ще за роки життя письменника його
п’єси ставили кращі театри України та Росії, а слава про нього ішла світом.
Велику
громадсько-політичну роботу вів наш славний земляк під час Вітчизняної війни
1812 року. Це були вагомі справи, і він виступав у ролі людини, яка служить
суспільному благу. Помітним було його членство у Біблійному товаристві на
посаді бібліотекаря. Промовцем був у полтавській масонській ложі "Любов до
істини", почесним членом "Вільного товариства любителів російської
словесності", мав стосунки з декабристами. Маючи прихильність губернського
керівництва та будучи у дружніх стосунках з дворянською інтелігенцією,
Котляревський часто виступав захисником і заступником козаків, бідних і
скривджених.
Упродовж життя Іван
Котляревський виявляв інтерес до українського фольклору, любив музику і театр.
Був непоганим актором-аматором, близько чотирьох років виконував обов’язки
головного директора першого стаціонарного театру Полтави.
У себе вдома наш земляк
був гостинним, привітним, цікавим співрозмовником з багатим життєвим досвідом
та прекрасною пам’яттю.
Іван Петрович
Котляревський за жодних обставин не зрадив ні своїй землі, ні рідному слову, ні
справам, які виконував на благо людині.
Читайте твори Івана Котляревського, які
знаходяться у фондах бібліотек
Глобинської ОТГ.
Немає коментарів:
Дописати коментар