Презентація книги в бібліотеці

 

  Презентація книги місцевого поета Артема Харченка «Танцююча на пероні»  відбулася в Пузиківській бібліотеці-філії.

  Поезія – це не тільки вірші, це спосіб світосприйняття, це велике диво, створене людиною, що допомагає, надихає,захоплює. Ось тому зустріч, на якій були присутні рідні, друзі та односельці поета, була  цікавою та невимушеною. Завідувач бібліотеки Валентина Віталіївна Бровко познайомила присутніх з книгою Артема Харченка «Танцююча на пероні» та з життєвим шляхом автора. Артем Харченко зачитав свої вірші, розкрив секрет назви збірки поезій, подарував свою книгу з дарчим підписом  всім присутнім. Теплі слова на адресу Артема звучали від музи та дружини, однокласників, класного керівника, а музичне вітання від Станіслава Бровка було приємним сюрпризом для гостей свята.

    Запрошуємо прочитати збірку поезій  Артема Харченка «Танцююча на пероні», яка вміщує вірші на різні теми: лірику про кохання, глибоке розуміння світу, мудрість  буття.

   Артем Харченко поповнив ряди поетів Глобинщини, а його збірка поезій зайняла гідне місце серед сучасних літературних творів.

 

Маковія – свято проводів літа

 

  Серпень  багатий  на свята. Особливо на ті, що корінням сягають у слов’янські традиції. Серед них виокремлюють три Спаси - Медовий, Яблучний і Горіховий.

Першим - 14 серпня - святкується Медовий Спас, Перший Спас або, як його ще називають, Маковий Спас, Маковій. Церква в цей день відзначає Походження (винесення) древ Хреста Господнього.

  Стародавні літописи кажуть, що саме в серпні князь Володимир хрестив Київську Русь. Ось тому в народі Маковія ще називають Спасом на воді, Мокрим Спасом і вважають воду святою.

  Літературна кав′ярня Глобинської бібліотеки-філії №1 знову зібрала шанувальників народних традицій та звичаїв. Цього разу в бібліотеці згадували, як наші предки святкували Маковія.

  За традицією, на Маковія кожна сім′я повинна мати букет квітів, який називають «маковійка» або «маковійчик». Учасники свята самі склали такий букетик, куди ввійшли чорнобривці, м′ята, калина, любисток, майорці, деревій та перев′язали його червоною стрічкою. «Маковійчик»  не тільки нагадуватиме  взимку про тепле літечко, а й буде оберегом для всієї родини. 

  Смачні  шулики з медом, рулети та пироги з маком, млинчики з родзинками та маком, макові синабони – такими смаколиками пригощалися гості бібліотеки на святі.

   Віддаючи шану минулому, беручи все найкраще у наше сьогодення, ми відроджуємо найдорожче, що є у народу: його мову, історію, традиції, обряди.

 

 

Хрещення Київської Русі – перша сходинка до духовності

День Хрещення Київської Русі -  дата, що відзначається щорічно 28 липня – у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, відповідно до Указу Президента України від 25 липня 2008 року № 668/2008 «Про День Хрещення Київської Русі».

  У 988 році князь Володимир, син князя Святослава, прийняв історичне рішення про хрещення Русі та хрестився сам з дружиною.  А за дійство, яке відбулося у водах Дніпра, коли хрещення прийняли усі, князя люди стали звати «Великим».

Згідно з «Повістю минулих літ», київський князь Володимир Святославич під час Хрещення народу промовив таку молитву: «Боже Великий, що сотворив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, Господи, узнати Тебе, істинного Бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную».

  Хрещення Київської Русі визначило на майбутні століття долю народів, згуртувало різноплемінне населення Київської Русі в єдиний народ та дало можливість на рівних умовах увійти в число наймогутніших держав Європи, сприяло розвитку економіки та культури.

 

Знайомство з стародавнім ремеслом

 

 Атмосфера  стародавньої української оселі панувала  в Глобинській бібліотеці-філії №1.  Прядка, обереги-віночки з цілющих трав, вироби з соломи, рогозу, вовни, аромат свіжоскошеного льону та овесу створили неймовірний затишок та перенесли присутніх в далеке минуле нашого краю, в ті часи, коли довгими зимовими вечорами наші прабабусі пряли, ткали, виготовляли власноруч одяг для всієї сім′ї, а коли була дівчина на виданні – то ще й складали придане в скриню.

 

Олена Теліга: коротке життя довжиною у вічність

  

  21 липня  Олені Телізі – 115 років . Талановита поетеса, жінка героїчної долі Олена Іванівна Теліга (1906 –1942), прожила недовге життя, 21 лютого 1942 року її разом з чоловіком було розстріляно у Бабиному Яру. Десятки років ми нічого не знали про неї. Її ім’я виринуло із забуття лише через 50 років після загибелі. За життя їй так і не вдалося видати жодної книги. Лише після смерті поетеси вийшло три її збірки. Творча спадщина вміщує близько 40 віршів, 15 публіцистичних статей, а також оповідання “Або - або”.Та хоч і залишила вона по собі невеликий творчий спадок, життя її було сповнене великих справ, а тому й має бути вічним у нашій пам’яті. Олена Теліга залишила по собі пристрасні і глибокі твори, в яких зосередилися основні проблеми української тогочасності. Це та людина, яка вміла бути різною, але завжди була собою. Ця жінка – окраса української поезії. Це людина-борець, яку неможливо забути. Витончена красуня-аристократка, вона чарувала всіх своєю зовнішністю, блискучим розумом та поетичним талантом.

   Олена Теліга…Її ім’я поступово займає належне місце в українській літературі. Вона повернулась в Україну в своїх віршах, прозових творах, листах, у спогадах сучасників, друзів, у фотографіях та інших документах.

 

День родини

 

   8 липня в Україні відзначається День родини. Родина – найдорожче для кожної людини. Саме від родини залежить, яким буде майбутнє України, адже вона виховує дітей – відповідальних членів суспільства, закладає в них почуття людської гідності і самоусвідомлення. 

   Свято відзначається з метою поглиблення знань українських традицій і звичаїв, об′єднання українських родин та всієї України.

 

Заплету віночок на щастя, на долю, на чорнії брови…

 

    В ніч з 6 на 7 липня українці відзначають найколоритніше та найцікавіше свято літнього циклу – Івана Купала.  Ніч на Івана Купала – це  єдність з природою, купальські пісні, стрибки через багаття, плетіння вінків, пошуки чарівної квітки папороті. Свято  Івана Купала - це свято літнього сонцестояння, тепла, молодості та кохання.